У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбувся IX Міжнародний науково-практичний семінар «Гуманітарні науки: сучасна наукова парадигма»
Упродовж 16-17 травня 2024 року відбувався дев’ятий Міжнародний науково-практичний семінар «Гуманітарні науки: сучасна наукова парадигма», який традиційно зорганізовує кафедра англійської та німецької філології навчально-наукового інституту іноземних мов ПНПУ імені В. Г. Короленка. Ініціатором та модератором заходу вже кілька років поспіль є кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри англійської та німецької філології Вікторія Кравченко.
Семінар згуртував провідних науковців і молодих дослідників із різних куточків світу, що сприяло обміну ідеями та новітніми досягненнями в галузі гуманітарних наук. Учасники мали можливість представити свої наробки, узяти участь у дискусіях та отримати цінні рекомендації від колег.
Крім того, 16 травня 2024 року впродовж першого дня роботи наукового зібрання всі учасники в онлайн-форматі долучилися до обговорення стендових доповідей, розміщених на Інтернет-платформі науково-практичного семінару.
17 травня 2024 року семінар продовжено у форматі Інтернет-конференції. Науково-практичний семінар урочисто відкрили проректор із наукової роботи Василь Фазан, директорка навчально-наукового інституту іноземних мов Марина Зуєнко. Міжнародні партнери-організатори наукового семінару долучилися з відеопривітаннями.
Науковий марафон «Гуманітарні науки: сучасна наукова парадигма» утрадиційнено продовжили секційним засіданням, де активну участь узяли представники закладів освіти Полтави й інших міст України та Європейського Союзу (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, ПМШМ «Мала академія мистецтв» імені Раїси Кириченко (Полтава), Полтавський державний аграрний університет, Полтавський державний медичний університет, Полтавський інститут економіки і права, ВСП «Аграрно-економічний фаховий коледж ПДАУ», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Автономний університет Барселони (Барселона, Іспанія), Університет м. Йорк (Йорк, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), Центр міждисциплінарних досліджень освіти та розвитку (Лісабон, Португалія), Університет імені Яноша Кодолані (Будапешт, Угорщина), Державний університет Іллі (Тбілісі, Грузія) тощо. Наукові дослідження, представлені на семінарі, охопили лінгвістичні, лінгвокультурологічні, літературознавчі, лінгводидактичні й методичні проблеми. Цього року заявлено понад 50 доповідей.
Слід зазначити, що в межах обговорення проблем академічного письма й методик упровадження як академічної дисципліни відбулися онлайн-виступи. Докторка філологічних наук Марина Зуєнко представила виступ на цю тему. Використання ШІ технологій розглянуто безпосередньо в іншому виступі, проведеному доцентом Михайлом Рахном.
Міжнародний науково-практичний семінар продовжили пленарною сесією, під час якої доповідачі зосередилися на актуальних літературознавчих та лінгвістичних проблемах. Одним із цікавих та глибоких виступів стала доповідь на тему «Представлення Полтави та Полтавщини у книзі Вікторії Белім “The Rooster House: A Ukrainian Family Memoir”», яку представила доцентка Тетяна Луньова. Важливим внеском у семінар слугував виступ доцентки Вікторії Кравченко, що розповіла про особливості впровадження методології CLIL у закладах вищої та середньої освіти, сфокусувавши увагу на тому, як ця методологія може бути успішно впроваджена в навчальний процес.
Кафедра англійської та німецької філології слугує платформою для взаємодії науковців і практиків, підтримуючи традицію обміну знаннями й досвідом. Учасники семінару отримали електронні сертифікати й програму заходу. По завершенню семінару заплановано підготувати збірник наукових праць.
У подальшому задумано створення онлайн-ресурсу з доступом до матеріалів семінару для ширшої аудиторії та організацію публічних лекцій із провідними дослідниками в галузі гуманітарних наук.
Розглядаємо можливість організації наукових симпозіумів, спрямованих на конкретні аспекти галузей, що дозволить глибше вивчити й обговорити цю проблематику. Це, поза сумнівом, сприятиме формуванню спеціалізованої експертної спільноти, яка зможе зосередитися на конкретних викликах і розробити ефективніші стратегії вирішення проблем.
Організатори семінару складають щиру подяку всім доповідачам і бажають їм успіхів у майбутніх наукових проєктах!
