Захід до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на кафедрі романо-германської філології

26 лютого 2025 року спливає 11 років із дати проведення мітингу мешканців Криму в Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України, День спротиву окупації Криму. Усі ці роки кремлівська влада переслідує та кидає за ґрати кожного, хто не згоден з окупацією. Як наслідок, на сьогодні 221 громадянин України є політичним в’язнем, якого незаконно утримують у російських в’язницях.

Із нагоди цієї дати кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри романо-германської філології ННІ іноземних мов Наталія Криницька розповіла студентам і колегам про долі політв’язнів, про умови, у яких їх утримують, діяльність правозахисників, які докладають усіх зусиль, щоби полегшити ці умови або сприяти обміну та поверненню ув’язнених в Україну. Єдиною ниточкою, що з’єднує цих героїв з Україною, часто стають листи, які більшості в’язнів дозволено отримувати після перевірки цензорами. Ці листи можуть писати всі небайдужі – не обов’язково знати конкретного бранця чи його родину. Загалом майже всі ув’язнені з радістю відгукуються рано чи пізно на повідомлення, якщо їх не етапують в інше місце, поки доходить лист.

Наталія Криницька наголосила на тому, що неодноразово переконалася під час такого листування, наскільки важливою є моральна та психологічна підтримка з боку пересічних громадян для бранців Кремля, які ризикнули життям і свободою заради України. Тоді ці люди відчувають, що їхня боротьба і жертва не були марними, що Україна їм вдячна та не залишає на самоті в холодній камері без засобів зв’язку за тисячі кілометрів від Батьківщини.

Список політв’язнів (на жаль, неповний) та відповіді на запитання щодо листування можна знайти тут: https://zmina.info/instructions/branczi-kremlya-yak-napysaty-lysta-politvyaznyu/.

Листа або листівку бранцям Кремля можна надіслати за такою поштовою адресою: Центр інформації про права людини, а/с В-539, м. Київ, 01001, або за електронною адресою Free.CrimeaUA@gmail.com.